Адольф Маркс у 1820–1830-х роках підтримував тісні творчі стосунки з Феліксом Мендельсоном і суттєво впливав на формування його музичних поглядів. У мемуарах Едуарда Деврієнта підкреслюється, що переробка Мендельсоном увертюри «Сон у літню ніч» (1826) відбулася під безпосереднім впливом ідей Маркса, що свідчить про глибину його теоретичного та естетичного впливу на молодого композитора.
Вплив Маркса проявлявся також у їхній співпраці та взаємній творчій підтримці. У 1829 році Маркс переконав видавця Шлезінгера опублікувати «Страсті за Матвієм» Йоганна Себастьяна Баха, які щойно були знову відкриті й підготовлені до виконання Мендельсоном. Цей жест сприяв розвитку бахівського відродження, що стало однією з головних культурних ініціатив Мендельсона, опосередковано підсилюючи подальший напрям його творчості.
