У жовтні 1705 року молодий Йоганн Себастьян Бах пройшов пішки близько 450 км з Арнштадта до Любека, щоб почути гру Дітріха Букстегуде та відвідати його Abendmusiken, що свідчить про величезну повагу і прагнення перейняти майстерність знаменитого органіста. Бах залишився в Любеку майже три місяці, що значно перевищило надану йому відпустку, оскільки прагнув глибше зрозуміти мистецтво імпровізації та стиль Букстегуде.
Букстегуде справив потужний вплив на формування органного стилю Баха: його фантазійні прелюдії, токати, фуги й хоральні обробки стали взірцем для молодшого композитора. Бах уважно вивчав композиційні прийоми Букстегуде – зокрема чергування імпровізаційних та фугованих розділів, стилус фантастикус і драматичну побудову органних творів. Деякі ораторії Букстегуде, що не збереглися, імовірно були орієнтиром для бахівських вокальних творів.
Під час перебування в Любеку Букстегуде ознайомив Баха зі своїм середовищем та традиціями північнонімецької органної школи. Цей контакт став одним із найважливіших етапів у творчому розвитку Баха, оскільки саме після зустрічі з Букстегуде у його музиці посилилася сміливість гармонічних рішень, драматизм органних полотен і свобода імпровізаційного мислення, що згодом визначило зрілі бахівські прелюдії, токати, фуги та Passacaglia c-moll.
