Племінник Франческо Скарлатті був братом Алессандро Скарлатті та, відповідно, дядьком Доменіко Скарлатті. Франческо, попри життя в тіні свого знаменитішого брата та племінника, мав власну музичну кар’єру як композитор і музикант доби бароко, працював у Неаполі, Лондоні та Дубліні, де обіймав посаду «Master of Musick».
Родинний зв’язок між Доменіко та Франческо не обмежувався лише спорідненістю: сучасники відзначали, що Франческо зі свого боку також був частиною музичного оточення родини Скарлатті, впливаючи на загальне творче середовище, у якому зростав Доменіко. Франческо, старший за племінника майже на два десятиліття, належав до старшого покоління родини та був одним з тих, хто формував репутацію музичної династії Скарлатті, у якій Доменіко здобув подальшу всесвітню славу.