Джакомо Мейєрбер навчався у Франца Серафіна Лауски, який став його першим учителем музики приблизно з 1797 року, коли майбутньому композиторові було лише шість років. Лауска, знаний берлінський піаніст і придворний педагог, навчав Мейєрбера грі на клавірі та заклав фундамент його ранньої піаністичної техніки, що дозволило юному музикантові вже у дев’ятирічному віці блискуче дебютувати на публіці.
Лауска, будучи учнем Альбрехтсбергера та впливовою фігурою в музичному житті Берліна, значно вплинув на формування Мейєрбера як виконавця. Саме завдяки його наставництву Мейєрбер зміг опанувати складні концертні твори та продемонструвати технічну зрілість, нехарактерну для такого юного віку. Навчання у Лауски стало першим вагомим етапом музичного розвитку Мейєрбера, підготувавши його до подальших студій у видатних європейських педагогів.
