Джованні Габріелі був не лише племінником Андреа Габріелі, а й, імовірно, виховувався його дядьком, про що свідчить присвята у збірці концертів 1587 року, де Джованні називає себе «майже сином» Андреа. Андреа відіграв ключову роль у формуванні музичної освіти Джованні, ймовірно навчаючи його ще з юності, коли працював у соборі св. Марка у Венеції.
Після смерті Андреа Джованні взяв на себе відповідальність за видання значної частини музичної спадщини свого дядька, зокрема редагування та публікацію творів, які могли б бути втрачені без його участі. Така діяльність свідчить про глибоку повагу Джованні до творчості Андреа та важливість дядька в його житті та становленні як композитора.
