Ян Сібеліус навчався у Фридріха Фальтіна, який у 1882–1910 роках викладав орган у консерваторії Гельсінкі та з 1897 року мав звання професора. У цей період Фальтін був одним із провідних музичних педагогів Фінляндії, і Сібеліус входив до числа його учнів.
Навчання у Фальтіна стало для молодого Сібеліуса важливим етапом формування його музичних знань і професійної підготовки. Хоча основний акцент у творчості Сібеліуса був спрямований на композицію, його контакт із Фальтіном сприяв глибшому розумінню органної музики та розширенню музичного кругозору.
