Бетховен опановував під керівництвом Йоганна Альбрехтсберґера після розчарування у заняттях з Гайдном. Він продовжив навчання у Відні, зосередившись на гармонії, фузі та строгому стилі, що відповідало репутації Альбрехтсберґера як одного з найвідоміших теоретиків композиції доби класицизму. Саме за рекомендацією Гайдна Бетховен звернувся до Альбрехтсберґера, прагнучи здобути ґрунтовніші знання у контрапункті.
Навчання у Альбрехтсберґера мало значний вплив на професійне становлення Бетховена, хоча стосунки між ними були непростими: педагог нерідко критично відгукувався про самостійність і незалежність учня. Незважаючи на це, методична система Альбрехтсберґера, а також його авторитет як капельмейстера Собору святого Стефана, сприяли тому, що Бетховен оволодів академічними правилами контрапункту, які стали важливою частиною його композиторського ремесла.
