У 1741 році, перебуваючи в Болоньї для постановки опери «Ezio», Нікколо Йоммеллі зустрів Падре Джованні Баттісту Мартіні. За свідченням Саверіо Маттеї, Йоммеллі навчався у Мартіні та засвоїв від нього «мистецтво уникання будь-якої душевної муки і сухості». Хоча постійні подорожі композитора заважали систематичному навчанню, їхня співпраця мала значний вплив на формування Йоммеллі як митця.
У процесі навчання Падре Мартіні ознайомив Йоммеллі з принципами строгого контрапункту та традиціями церковної поліфонії, що було характерно для його педагогічної школи. Наслідком взаємодії стало те, що Йоммеллі подав до Болонської філармонічної академії свою першу відому духовну композицію — п’ятиголосну фугу «Sicut erat», створену в руслі навчальних завдань Мартіні.
