Вінченцо Галілей навчався у Джозеффо Царліно у Венеції, куди був направлений приблизно 1563 року за підтримки Джованні Барді, який оплатив його навчання. Саме в цей період Галілей опанував основи контрапункту та теоретичні принципи, викладені Царліно, що значною мірою вплинуло на його ранні музично-естетичні погляди.
У подальші роки Галілей не лише зберігав зв’язок із традицією свого вчителя, але й вступив у різку полеміку з його ідеями, що проявилося у трактаті «Діалог про старинну і сучасну музику» (1581), де він критично переглянув положення Царліно щодо строю, контрапункту та реконструкції античної музики.
