Олександр Кошиць

Олександр Антонович Кошиць — видатний український хоровий диригент, композитор, фольклорист і педагог. Він народився 12 вересня 1875 року в селі Ромашки Київської губернії (нині Київська область) у родині священника Антона Гнатовича Порай-Кошиця та Євдокії Михайлівни Маяковської. Дитинство та юність майбутнього митця пройшли в околицях Звенигородки, зокрема у селі Тарасівка, куди родина переїхала 1877 року. Згодом Кошиць згадував ці місця з теплотою, зазначаючи, що місцеві ниви межували з тими, де ходив Тарас Шевченко.

Освіту здобув у Київській духовній академії. Невдовзі після випуску захворів на сухоти. Завдяки коштам, зібраним братом Федором та сестрами, він зміг вирушити на лікування до Південного берега Криму, де перебував з лютого по квітень 1902 року, що допомогло йому поправити здоров'я.

Професійну діяльність розпочав учителем хорового співу в навчальних закладах Ставрополя та Тифліса. У цей час він займався збиранням українського фольклору на Кубані, записавши там понад 500 пісень. Згодом керував хорами філармонічного товариства «Боян» (1905—1906), Київського університету (1908—1917), Київської консерваторії (з 1913 року) та Вищих жіночих курсів. Також виступав диригентом у Театрі Миколи Садовського та став автором низки духовних творів.

У 1910-х роках Олександр Кошиць спільно з Кирилом Стеценком став одним із засновників і керівників Української республіканської капели. У 1919 році разом із колективом виїхав в еміграцію. Капела з величезним успіхом гастролювала багатьма країнами Європи та Америки, популяризуючи українську пісню та музичну культуру на світовому рівні.

Помер композитор 21 вересня 1944 року в канадському місті Вінніпег. Там же згодом були надруковані його «Спогади» у двох частинах (1947 і 1948 роки). Ім'я Олександра Кошиця носить український хор у Канаді, зберігаючи пам'ять про його внесок у розвиток хорового мистецтва.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.