Олександр Спендіаров

Олександр Опанасович Спендіаров (Спендіарян) — видатний російський і вірменський композитор, диригент, народний артист Вірменської РСР (1926). Він є одним із основоположників вірменської класичної музики, відомим музично-громадським діячем та педагогом. Учень М. С. Кленовського та М. А. Римського-Корсакова, він у своїй творчості гармонійно поєднував вірність традиціям вірменської народної музики з багатим досвідом російської музичної класики.

Народився майбутній композитор у містечку Каховка (нині Херсонська область України) в купецькій родині, а дитинство провів у Сімферополі. Його різнобічна обдарованість проявилася ще в ранньому віці: з семи років він почав складати музику, а з дев'яти — навчатися грі на фортепіано і скрипці. Згодом він переїхав до Москви, де закінчив юридичний факультет Московського університету, одночасно вивчаючи теорію композиції.

Вирішальною подією в житті Спендіарова стала зустріч у 1896 році з М. А. Римським-Корсаковим, який високо оцінив його композиторський талант і ввів у коло петербурзьких музикантів. У наступні роки Спендіаров створив багато романсів, хорових творів, вокальних творів з оркестром та інструментальних п'єс. Серед його ранніх робіт особливо виділяються дві зошити «Кримських ескізів» та симфонічна картина «Три пальми».

Значну частину життя композитор провів у Криму, зрідка виїжджаючи до культурних центрів імперії, де виступав як диригент. Він підтримував зв'язки з найвидатнішими діячами культури того часу, включаючи А. П. Чехова, Л. М. Толстого, Ф. І. Шаляпіна та Максима Горького. Тісні дружні стосунки пов'язували його з учителем Римським-Корсаковим та композитором О. К. Глазуновим.

Ще в дитячі роки Спендіаров познайомився з народною музикою України та Криму, що знайшло відображення в його творчості. Він записав і обробив безліч українських і кримськотатарських народних пісень. У 1921 році композитор написав «Українську сюїту» та музику до вірша Тараса Шевченка «Заповіт» для чотириголосного хору.

У 1920-х роках посилився інтерес Спендіарова до вірменського мистецтва. У 1922 році на запрошення уряду Радянської Вірменії він переїхав до Єревана, щоб очолити музичне життя республіки. Цей період став часом розквіту його діяльності. Глибоко вивчивши сутність вірменської народної музики, він створив такі шедеври, як «Єреванські етюди» для оркестру та оперу «Алмаст» — одне з найкращих творінь вірменського музичного театру.

Олександр Спендіаров помер 7 травня 1928 року в Єревані. Його поховано у сквері біля Вірменського академічного театру опери та балету, який згодом був названий на його честь. Спадщина композитора включає опери, балети, симфонічні твори та романси, а пам'ять про нього увічнена в назвах вулиць, шкіл та музеїв у Вірменії та Криму.

Connections

This figure has 2 connections in the art history graph.