Олександр Черепнін

Російський та американський композитор, піаніст і теоретик музики, син відомого композитора Миколи Черепніна та співачки Марії Бенуа. Музичну освіту здобував у Петроградській консерваторії, згодом продовжив навчання в Тифлісі, куди родина переїхала після подій 1917 року, та в Паризькій консерваторії після еміграції до Франції у 1921 році. Серед його наставників були видатні музиканти та педагоги, зокрема Леокадія Кашперова, Микола Соколов та музикознавець Олександр Оссовський. У ранній період творчості був близьким до композиторів «Паризької школи».

Черепнін вів активну гастрольну діяльність як піаніст, виступаючи по всьому світу. У 1930-х роках він працював у Китаї, де очолював Шанхайську консерваторію, та в Японії, керуючи музичним видавництвом у Токіо. Його діяльність мала значний вплив на розвиток новітньої китайської та японської музики. Після Другої світової війни, яку він провів у Парижі, композитор переїхав до США, де отримав громадянство та протягом 15 років викладав композицію в Університеті Де Поля в Чикаго. У 1967 році відвідав з концертами СРСР.

Композитор належав до творчої династії: його дружиною стала китайська піаністка Лі Сян Мін, а сини Сергій та Іван також стали композиторами. У своїй творчості Черепнін активно використовував російський, грузинський та китайського фольклор, зазнавши впливу Стравінського та Прокоф'єва. Його спадщина включає чотири опери (зокрема «Оль-Оль»), п'ять балетів (серед яких «Фрески Аджанти» та «Шота Руставелі»), чотири симфонії, шість фортепіанних концертів та численні камерні твори.

Черепнін також відомий як теоретик, що розробив власну неомодальну ладову концепцію. Її основою став дев'ятиступеневий звукоряд (еннеахорд), який у музикознавстві отримав назву «гама Черепніна». Цей звукоряд трактувався як комплекс звуків для побудови вертикальних і горизонтальних утворень, а відповідна техніка композиції була названа автором «інтрапунктом».

Connections

This figure has 8 connections in the art history graph.