Антонін Рейха

Антонін Рейха — чесько-французький композитор, музичний теоретик та визначний педагог. Народився у сім’ї празького міського музиканта Шимона Рейхи, який помер, коли Антоніну не виповнилося і року; стосунки з матір’ю були напруженими, тож у десять років він утік з дому. Спочатку хлопчика прихистив дід у Клатови, а згодом його усиновив дядько, скрипаль і композитор Йозеф Рейха. Під його опікою Антонін опанував скрипку, флейту, фортепіано, а також французьку та німецьку мови. У 1785 році разом із дядьком переїхав до Бонна, де здружився з Бетховеном, вивчав композицію потай від родини та зазнав впливу Крістіана Готлоба Нефе. До 1787 року написав першу симфонію, а згодом навчався в Боннському університеті.

У 1794 році, рятуючись від французьких військ, Рейха вирушив до Гамбурга, де дав собі обітницю більше не займатися виконавством і присвятив себе викладанню гармонії та контрапункту, вивченню філософії, математики й методики музичного навчання. У 1799 році він переїхав до Парижа, однак спроба здобути успіх як оперний композитор виявилась невдалою. У 1801 році Рейха оселився у Відні, де навчався у Альбрехтсбергера та Сальєрі, часто спілкувався з Гайдном і створив свої найноваторськіші твори: цикл «36 фуг» (1803), «Мистецтво варіювання», трактат «Practische Beispiele». Цей період він вважав найпліднішим у житті.

У 1808 році Рейха остаточно переїхав до Парижа, де, попри невдачі на оперній сцені, здобув славу блискучого педагога та теоретика. Уже до 1817 року багато його учнів стали професорами Паризької консерваторії, а трактат «Cours de composition musicale» швидко утвердився як основний підручник з композиції. У Парижі Рейха також створив понад двадцять духових квінтетів, які відкрили новий етап у розвитку ансамблевої музики для духових інструментів. Учнями Рейхи були Берліоз, Ліст, Гуно, Франк, Луїза Фарранк, Жан-Анрі Равіна та інші; навчання у нього розглядав і Шопен.

Рейха отримав французьке громадянство у 1829 році, а в 1831 був нагороджений Орденом Почесного легіону. У 1835 році його обрали членом Академії мистецтв. Композитор залишив значний теоретичний доробок, включно з «Traité de mélodie», «Traité de haute composition musicale» та «Art du compositeur dramatique». Його дослідження поліритмії, політональності та мікротональності випереджали свій час, а струнні квартети й фортепіанні цикли стали важливою віхою у розвитку європейської камерної музики.

Місце народження / Місце смерті:
Прага — Париж

Connections

This figure has 2 connections in the art history graph.