Арсеній Котляревський

19101994
Born: ОранієнбаумDied: Київ
RU UA

Арсеній Миколайович Котляревський (1910–1994) — видатний український та російський органіст, музикознавець і педагог. Він відіграв ключову роль у розвитку органної культури України, ставши організатором та першим художнім керівником Республіканського будинку органної та камерної музики в Києві. За свої значні досягнення в галузі мистецтва він був удостоєний звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР у 1954 році.

Професійну освіту здобув у Ленінградській консерваторії, яку закінчив у 1935 році за класом історії музики під керівництвом Р. І. Грубера. Згодом, у 1938 році, він отримав другий диплом як органіст, навчаючись у відомого майстра І. А. Браудо. Його викладацька діяльність розпочалася ще в середині 1930-х років у Ленінградському музичному училищі та консерваторії. У роки Другої світової війни перебував в евакуації у Ташкенті, де продовжував працювати за фахом.

Після війни Котляревський деякий час працював у Ленінграді, але незабаром знову повернувся до Ташкента, де обіймав посаду проректора консерваторії. У 1951 році він переїхав до Львова, де протягом дев'яти років працював у Львівській консерваторії на посадах заступника директора та проректора з наукової роботи. Саме у Львові він очолив кафедру камерного ансамблю, зробивши вагомий внесок у розвиток західноукраїнської музичної освіти.

У період з 1960 по 1968 роки Арсеній Котляревський очолював Новосибірську консерваторію як ректор. Там він також завідував кафедрою історії музики та отримав звання професора. Після повернення в Україну він недовго працював у Донецькому музично-педагогічному інституті, де керував однією з кафедр, перш ніж остаточно переїхати до столиці.

З 1970 року Котляревський став професором Київської консерваторії, де вів клас органа. Його діяльність у Києві була надзвичайно плідною: він не лише виховував нове покоління органістів, а й з 1984 року очолював Республіканський будинок органної та камерної музики. Помер митець у 1994 році в Києві, залишивши по собі багату спадщину у вигляді наукових праць, численних записів органної музики та плеяди талановитих учнів.