Август Венцингер

Август Венцингер — швейцарський віолончеліст, гамбіст і педагог, який став видатним представником руху автентичного виконавства. За свої досягнення був удостоєний звання почесного доктора Базельського університету. Музичну освіту здобував у Базельській консерваторії під керівництвом Пауля Грюммера, згодом вивчав композицію у Філіппа Ярнаха в Кельнській вищій школі музики, а також удосконалював майстерність на приватних уроках у Емануеля Фейермана в Берліні.

Виконавську кар'єру розпочав як перша віолончель Бременського міського оркестру, де працював у 1929—1934 роках. Пізніше, аж до 1970 року, обіймав аналогічну посаду в оркестрах Базеля. До 1947 року також був учасником Базельського струнного квартету. Проте головним напрямком діяльності музиканта стала барокова музика та історично поінформоване виконавство. Протягом 1935—1965 років він виступав у складі Камерного тріо старовинної музики разом із Густавом Шеком та Фріцем Ноймайєром.

Венцингер зробив вагомий внесок у музичну освіту та інституційний розвиток старовинної музики. У 1933 році він став одним із співзасновників Schola Cantorum Basiliensis — навчально-наукового центру, де довгі роки викладав гру на віолі да гамба. Серед його видатних учнів був Жорді Саваль. Музикант також є автором двох збірників вправ для навчання грі на віолі да гамба та редактором видань віолончельного репертуару Йоганна Себастьяна Баха.

У 1954—1958 роках Венцингер керував заснованим ним оркестром старовинної музики «Cappella Coloniensis» у Кельні, з яким активно гастролював країнами Європи. У 1955 році він здійснив запис опери «Орфей» Клаудіо Монтеверді, який став одним із перших прикладів автентичного виконання цього твору в історії звукозапису.

Connections

This figure has 3 connections in the art history graph.