Аугустин Пфлегер

Аугустин Пфлегер — німецько-чеський композитор і капельмейстер епохи бароко, який народився в Богемії, у Шлакенверті (сучасний Острів). Він працював при дворах у Мекленбурзі-Гюстров та Гольштейн-Готторфі і залишив суттєву спадщину у жанрі духовної музики, зокрема концертні твори та мотети. Навчався у Нюрнберзі в Йоганна Еразмуса Кіндермана та приблизно у 1660 році був капельмейстером герцога Юліуса Генріха Саксен-Лауенбурзького.

Відомо, що Пфлегер служив у Мекленбурзі-Гюстров як віце-капельмейстер поруч із Даніелем Даніелісом, а після його звільнення у 1664 році очолив капелу та провів її реорганізацію. Дослідження історії Гюстровської капели свідчать, що композитор, ймовірно, працював там і ще у 1650-х роках. З цього періоду зберігся власноруч укладений ним каталог із 89 духовних концертів у малому складі.

З 1665 року він був капельмейстером при дворі Крістіана Альбрехта у Гольштейн-Готторфі, де створив музику для урочистої церемонії заснування Кільського університету та керував першою оперною постановкою у замку Готторф у 1668 році. Його духовні концерти, пасіон «Сім слів Ісуса Христа на хресті» та інші твори стали важливими зразками пізньобарокової духовної музики. Після 1673 року Пфлегер залишив Готторф, а пізніше повернувся до рідного Шлакенверта, де й помер після 23 липня 1686 року.

На початку своєї кар’єри Пфлегер був придворним музикантом у Шлакенверті, що стало його першим професійним середовищем. Серед ранніх публікацій вирізняється збірка «Psalmi, dialogi et motettae, op.1», видана 1661 року в Гамбурзі, яка засвідчує його майстерність у жанрі духовного концерту. У Кілі 1666 року він опублікував збірку «Odae concertantes», що стала однією з найзначніших ранніх демонстрацій його композиторського стилю.

У джерелах згадуються й інші твори Пфлегера, зокрема «Dialogus in festo annuntiationis Mariae» та музика до урочистостей із нагоди заснування Кільського університету, що доповнює картину його творчої активності у сфері великих церемоніальних проєктів. Існують також непевні свідчення, що він міг повертатися до Гюстрова у 1681 році для повторного обіймання посади капельмейстера, хоча документальних підтверджень цьому не збереглося.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.