Берта Рейнгбальд

Берта Михайлівна (Мойсеївна) Рейнгбальд — видатна українська радянська піаністка та музичний педагог. Вона народилася в Одесі в родині інженера-електрика, проте через хворобу батька виховувалася в сім'ї свого дядька, художника Вульфа Рейнгбальда. Музичну освіту здобула в Одеській консерваторії, навчаючись у Броніслави Дронсейко-Міронович та Есфірі Чернецької-Гешелін.

Хоча Берта Рейнгбальд іноді виступала з концертами, найбільшої слави вона зажила як видатний педагог. Вона викладала у знаменитій музичній школі Петра Столярського та одночасно в Одеській консерваторії, де з 1933 року була професором, а з 1938 року — завідувачкою кафедри спеціального фортепіано. Також брала активну участь в організації Молдавської консерваторії в Кишиневі. За свою плідну педагогічну працю та заслуги у підготовці музикантів у 1937 році була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

Рейнгбальд стала наставником для багатьох видатних музикантів XX століття. Її найвідомішим учнем був Еміль Гілельс, становленню якого вона присвятила багато сил. Серед інших її вихованців — композитор Оскар Фельцман, піаністи Ісидор Зак, Берта Маранц, Марія Грінберг, Зара Левіна, Тетяна Гольдфарб та багато інших майстрів сцени.

Під час Другої світової війни перебувала в евакуації в Ташкенті, де викладала в евакуйованій Ленінградській консерваторії та перехворіла на висипний тиф. Її син Алекс (віолончеліст у майбутньому) пішов на фронт і був важко контужений. Після звільнення Одеси, відхиливши престижні запрошення до Москви та Ленінграда, Рейнгбальд негайно повернулася до рідного міста, щоб очолити музичну школу Столярського та відроджувати музичне життя.

Життя видатної піаністки закінчилося трагічно у 1944 році. Виснажена труднощами та не змігши подолати бюрократичні перешкоди з отриманням житла, вона покінчила життя самогубством. Пам'ять про неї дбайливо зберігали її учні; зокрема, Еміль Гілельс у 1974 році дав в Одесі спеціальний меморіальний концерт до 30-річчя від дня її смерті.

Connections

This figure has 3 connections in the art history graph.