Карл Вент

Карл Вент (англ. Carl Venth; 16 лютого 1860, Кельн — 29 січня 1938, Сан-Антоніо) — німецько-американський скрипаль, композитор і диригент.

Почав навчатися грі на скрипці у дев’ятирічному віці під керівництвом батька, згодом навчався у Кельнській консерваторії, де вивчав скрипку у Георга Яфи та композицію у Фердинанда Гіллера, Отто Клаувеля і Густава Єнсена. У 1877 році закінчив Брюссельську консерваторію за класом скрипки Генрика Венявського.

У 1878 році обійняв посаду концертмейстера в утрехтському оркестрі під орудою Ріхарда Гола і з ним же дебютував як соліст. У 1879 році здійснив турне Нідерландами (16 концертів у 12 містах) разом із піаністом Альфредом Патцигом і віолончелісткою Луїзою Вандерслеб-Патциг, після чого певний час працював концертмейстером Фламандської опери в Брюсселі та в одній із паризьких оперних труп.

З 1880 року жив і працював у США: спочатку гастролював як соліст, а з 1884 року грав в оркестрі Метрополітен-опера. У 1889 році заснував у Брукліні музичну школу, у 1890 році створив і очолив Бруклінський симфонічний оркестр, а з 1891 року керував також струнним квартетом Вента; виступав як концертмейстер і диригент кількох інших нью-йоркських колективів.

У 1908 році переїхав до Техасу, спершу як завідувач кафедри скрипки в коледжі Кідд-Кей у Шермані. Далі очолив аматорський оркестр у Далласі, а в 1911 році, об’єднавши свій колектив з оркестром Волтера Фріда, став головним диригентом Далласького симфонічного оркестру і залишався на цій посаді до 1914 року; згодом короткий час керував оркестром у Форт-Ворті. У 1914—1931 роках керував відділенням мистецтва в Техаському жіночому коледжі (нині Техаський Весліанський університет), паралельно з 1927 року виконуючи обов’язки концертмейстера в Даллаському симфонічному оркестрі. З 1931 року очолював відділення мистецтва в Університеті Триніті в Сан-Антоніо, викладав теорію музики, гармонію та скрипку.

Як композитор створив опери «Пан», «Іонський монах» (англ. The Monk of Iona) і «Чесна Бетті» (англ. Fair Betty), поему для хору й оркестру «Дзвін» (нім. Die Glocke) на текст Фрідріха Шиллера, кантати, два скрипкові концерти, два струнні квартети, фортепіанне тріо, три сонати для скрипки, фортепіанні п’єси та численні вокальні твори. Посмертно була опублікована його автобіографія «Мої спогади» (англ. My Memories).

Connections

This figure has 3 connections in the art history graph.