Константіно Ґайто

Константіно Вісенте Ґайто — аргентинський композитор, піаніст, диригент і педагог, народжений 3 серпня 1878 року в Буенос-Айресі та померлий там само 14 грудня 1945 року. Він навчався в Неаполі в консерваторії Санта-П’єтро а Майєлла у П’єтро Платанії, після чого близько 1900 року повернувся до Аргентини, заснував власну музичну школу і викладав. Це автор десяти опер, трьох балетів, однієї ораторії, чотирьох симфонічних поем та численної камерної і фортепіанної музики, в якій поєднані італійський веризм, французький імпресіонізм і арґентинський фольклор. З 1924 року він викладав композицію в Національній консерваторії Буенос-Айреса і був учасником Аргентинського товариства камерної музики.

Ґайто також працював диригентом Аргентинського театру в Ла-Платі та був професором гармонії в Національній консерваторії, де серед його учнів були Хосе Марія Кастро, Луїс Джаннео, Хуан Хосе Кастро, а також Монсеррат Кампмані і Кортес. У складі квартету Аргентинського товариства камерної музики (1914–1915) він співпрацював із Леоном Фонтовою, Хуаном Хосе Кастро, Анібалем Канутом та Хосе Марією Кастро.

Його значний внесок у музичну культуру Аргентини проявляється у численних творах, серед яких опери «Пажи його величності», «Петроніо», «Сніжна квітка», «Ольянтай», «Антігона», «Лазаро» та «Кров гітар», балети «Квітка ірупе» і «Сільська сцена», сценічна музика до «Едіпа» та «Антігони», симфонічна поема «Омбу», а також камерні та фортепіанні композиції, зокрема «Інкський квартет» і фортепіанний «Фантастичний вальс».

Після смерті композитора на його честь були названі вулиці в Буенос-Айресі, Ломас-де-Самора, Кордові та Вілья-Росі (партідо Пілар), а на площі Лавальє в Буенос-Айресі встановлено його бюст, що засвідчує тривалу шану до його музичної спадщини.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.