Едуард Маркссен
Едуард Маркссен був німецьким композитором, піаністом і музичним педагогом, народженим 23 липня 1806 року в Нінштедтені поблизу Альтони. Він походив із родини органіста і здобув свої перші музичні знання від батька. З дев’яти років Маркссен навчався в Гамбурзі у Йоганна Германа Клазінга, а пізніше, у 1830–1832 роках, продовжив освіту у Відні під керівництвом Карла Марії фон Боклета, а також Ігнаца фон Зайфрида та Симона Зехтера, вивчаючи фортепіано, композицію та контрапункт. Відомо, що Зайфрід був учнем Моцарта і диригував прем’єрою оригінальної версії опери «Фіделіо» Бетховена, а Боклет був близьким другом Бетховена й Шуберта, що також вплинуло на культурне середовище, у якому формувався Маркссен.
Повернувшись до Альтони, Маркссен у 1830-х роках виступав як концертний піаніст у Гамбурзі. Згодом він зосередився переважно на композиторській діяльності та викладанні, ставши одним із найвпливовіших музичних педагогів міста. Хоча до кінця 1840-х років він поступово відійшов від активної композиторської роботи, його репутація як педагога невпинно зростала.
Найвідомішим учнем Маркссена був Йоганнес Брамс, який навчався у нього протягом десяти років — з 1843 до 1853 року — і згодом присвятив учителеві свій Другий фортепіанний концерт. Попри суперечливу цитату з біографії Брамса, де йдеться про те, що композитор начебто нічого не навчився у Маркссена, пізніші дослідники ретельно аналізували суттєвий вплив педагогічних принципів Маркссена на розвиток Брамса як виконавця й композитора. Деякі сучасні музикознавчі праці також досліджують редакторську діяльність Брамса щодо творів Маркссена.
Серед інших учнів Маркссена був Людвіг Деппе, який також став помітною фігурою в музичному житті. Сам Маркссен створив кілька десятків творів, серед яких п’ять симфоній, низка увертюр, багато фортепіанних композицій і пісень. Особливою популярністю завдяки своїй оригінальності стала його «Фантазія в модному дусі» 1831 року, побудована на музичній монограмі C-A-F-F-E-E. Загалом він написав близько сімдесяти творів, серед яких вирізняється оркестровий твір «Тінь Бетховена», що неодноразово виконувався.
Дослідницький інтерес до Маркссена не зникає й у новітній час: зокрема, роботи Джейн Віал Джаффі присвячені його симфонічній спадщині та взаєминам з Брамсом. Існують записи його фортепіанних творів у виконанні Антоні Спірі, а ноти багатьох композицій доступні у відкритому доступі в проєкті IMSLP.
Едуард Маркссен помер 18 листопада 1887 року в Альтоні, залишивши тривалий слід у музичній культурі Німеччини як педагог, виконавець і композитор, чия діяльність суттєво вплинула на формування наступного покоління музикантів.
Connections
This figure has 2 connections in the art history graph.