Едвін Голдмен

Едвін Франко Голдмен був американським диригентом і композитором, чиє ім’я посідає центральне місце в історії розвитку американського духовного оркестру XX століття. Він народився 1 січня 1878 року в Луїсвіллі та змалку виявляв інтерес до музики, що привело його до занять із відомим корнетистом Джулсом Леві. Цей ранній період сформував його як виконавця та став основою для подальшого професійного зростання.

Подальша освіта Голдмена була тісно пов’язана з Національною консерваторією США, де він навчався на початку 1890-х років у період, коли закладом керував Антонін Дворжак. Викладачі й атмосферa консерваторії надали Голдмену широкий художній кругозір і глибоке розуміння композиції та диригування. Важливу роль у його становленні відіграв також дядько, диригент Наан Франко, під керівництвом якого молодий музикант здобував досвід у практичній роботі з оркестром.

У 1900–1909 роках Голдмен працював корнетистом оркестру Метрополітен-опера, що стало одним із ключових етапів його професійної кар’єри. Робота в одному з провідних музичних колективів країни забезпечила йому можливість співпрацювати з найкращими диригентами та виконавцями свого часу. Водночас він почав формувати власні уявлення про те, яким має бути духовий оркестр і якого художнього рівня він може досягати.

У 1911 році Голдмен заснував Нью-Йоркський військовий оркестр, який у 1918 році був реорганізований в Оркестр Голдмена. Цей колектив став головною справою його життя, а сам Голдмен залишався його керівником до самої смерті. Він прагнув перетворити духовий оркестр на повноцінний художній ансамбль, здатний виконувати складні та значущі твори. Для цього Голдмен активно замовляв музику в провідних американських та європейських композиторів, серед яких Персі Грейнджер, Густав Холст, Отторіно Респігі та Альбер Руссель.

Важливою частиною діяльності Голдмена була його робота над аранжуваннями. Він створив низку перекладень для духового оркестру, охопивши репертуар найсерйозніших жанрів і композиторів. Одним із найвідоміших прикладів стала його майстерна аранжировка "Картинок з виставки" Модеста Мусоргського, високо оцінена Леонардом Бернстайном. Така діяльність значно розширила художні можливості духових колективів і сприяла їхній популяризації.

Оркестр Голдмена користувався надзвичайною популярністю. Масштаб його концертів підтверджує випадок 1923 року, коли виступ колективу, що відкривав літній сезон на відкритій сцені Центрального парку Нью-Йорка, зібрав близько 30 000 слухачів. Сам Голдмен також був відомим композитором легкої та маршевої музики, а його марші "В алеї" (1924) та "Куранти свободи" (1937) стали особливо популярними й увійшли до репертуару численних оркестрів.

Його професійний авторитет був визнаний колегами: у 1930 році Голдмена обрали першим президентом Американської асоціації диригентів духових оркестрів. Після його смерті 21 лютого 1956 року в Нью-Йорку справу митця продовжив його син Річард Франко Голдмен, який очолив Оркестр Голдмена, зберігши його традиції та вплив на американське музичне життя.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.