Емануеле д’Асторга

Емануеле Джоаккіно Чезаре Рінкон, барон д’Асторга, народжений 20 березня 1680 року в Ауґусті на острові Сицилія, походив із давнього неаполітанського роду Капече, що мав тісні зв’язки з багатьма аристократичними родинами Богемії. Його батько, полковник Джироламо Капече, був одним із провідників повстання проти іспанського короля Філіппа V. За це його стратили 3 жовтня 1701 року на очах молодого Емануеле, що стало глибокою травмою для майбутнього композитора.

Після страти батька юного Капече ув’язнили в іспанському монастирі Асторга в провінції Леон. Саме там він прийняв ім’я д’Асторга, відмовившись від прізвища свого роду. Уже в ранні роки проявився його значний музичний талант, який пізніше формувався в Неаполі під керівництвом Франческо та Алессандро Скарлатті. Його здібності швидко привернули увагу музичного середовища.

У 1703 році він вступив на службу до герцога Пармського, однак, за непідтвердженими свідченнями, був звільнений через підозру у романтичному зв’язку з племінницею герцога, Елізабет Фарнезе. Попри це, його кар’єра тривала: у 1709 році в Барселоні була поставлена його опера «Дафна», що стала важливою подією в його творчому зростанні.

У 1711 році д’Асторга перебував у Відні, куди, ймовірно, поїхав разом з Карлом VI, який після смерті Йосифа I став імператором Священної Римської імперії. Подальші роки життя композитора проходили в подорожах і творчості, а також у зв’язках із європейськими дворами, де цінували його майстерність, особливо в жанрі італійської соло-кантати.

Підтверджені джерела засвідчують, що після Відня він відвідав Лондон, де створив свою «Stabat mater», імовірно для товариства «Antient Musick». Твір був виконаний в Оксфорді у 1713 році, що значно зміцнило його міжнародну репутацію.

Близько 1723 року д’Асторга перебував у Лісабоні, де у 1726 році видав «Cantate da camera» — єдиний відомий друкований за життя композитора збірник. В окремих джерелах згадується також його подальше усамітнення в Богемії, де він певний час мешкав у володіннях князів Лобковіців, хоча ці відомості лишаються непідтвердженими.

Емануеле д’Асторга помер 21 серпня 1757 року в Мадриді. Його твори, серед яких особливо відомою стала «Stabat mater» (В-dur), отримали високу оцінку сучасників. Її емоційну глибину пов’язували з пережитими ним трагедіями юності, хоча деякі подробиці його біографії залишаються непідтвердженими. Значна частина його церковних творів і соло-кантат збереглася й донині, засвідчуючи вплив школи Скарлатті та його власну виразну творчу індивідуальність.

Connections

This figure has 2 connections in the art history graph.