Ернст Пауер

Ернст Пауер — німецький піаніст австрійського походження, син лютеранського релігійного діяча Ернста Пауера та батько піаніста Макса фон Пауера. По материнській лінії він походив із відомої родини клавірних майстрів Штайн-Штрайхер і був племінником Андреаса Штрайхера. Музичну освіту здобував у Відні протягом 1839—1844 років, навчаючись композиції у Симона Зехтера та грі на фортепіано у Франца Ксавера Моцарта. Згодом, у 1845—1847 роках, вдосконалював свою майстерність у Мюнхені під керівництвом Франца Лахнера.

З 1847 року музикант працював у Майнці, де за рекомендацією Лахнера очолив місцеве хорове товариство (лідертафель). У майнцський період він написав і поставив опери «Дон Рієго» (1849) та «Червона маска» (1850), а також активно виступав із власними хоровими творами та театральною музикою.

У 1851 році Пауер переїхав до Англії, де прожив багато років. Він з успіхом концертував у Лондоні, представляючи публіці великі оглядові програми з історії клавірної музики. Окрім виконавської діяльності, він займався педагогікою: викладав фортепіано в Національній школі навчання музиці, а пізніше — у Королівському коледжі музики.

У 1896 році Ернст Пауер вийшов у відставку і повернувся до Німеччини. Він зробив значний внесок у музичне видавництво, уклавши низку збірок старовинної клавірної музики. Також він редагував видання «Добре темперованого клавіру» та повні зібрання клавірної музики Йозефа Гайдна, Карла Марії фон Вебера і Людвіга ван Бетховена.

Connections

This figure has 5 connections in the art history graph.