Ернст Венцель

Ернст Фердинанд Венцель (25 січня 1808, Вальддорф — 16 серпня 1880, Бад-Кезен) — німецький піаніст і музичний педагог.

Навчався філософії в Лейпцизькому університеті, паралельно приватно займаючись грою на фортепіано з Фрідріхом Віком. У цей період зблизився з Робертом Шуманом і згодом часто публікував статті в шуманівській «Новій музичній газеті».

Венцель товаришував також з Йоганнесом Брамсом, який присвятив йому Скерцо мі-бемоль мінор Op. 4 (1851). За запрошенням Фелікса Мендельсона з 1843 року викладав фортепіано в Лейпцизькій консерваторії й залишався на цій посаді до кінця життя.

Серед його учнів були Едвард Гріг, який захоплювався педагогічним даром Венцеля, а також Рафаель Йошеффі, Альберт Огастас Стенлі, Вільям Бредбері та Дора Ширмахер. Російське видання «Музичного словника» Гуго Рімана (1905) зазначало, що Венцель був чудовим музикантом і розумною людиною, але вирізнявся дивацтвами.

Connections

This figure has 3 connections in the art history graph.