Фердинанд Лауб

Фердинанд Антонін Лауб був видатним чеським і російським скрипалем, композитором і педагогом, народженим 19 січня 1832 року в Празі. Він був первістком у сім’ї музиканта і скрипаля Франтішека-Ернеста Лауба та його дружини Йозефи. Першим учителем гри на скрипці став його батько, який дуже рано помітив виняткові здібності сина. Уже у шість років Лауб уперше виступив на приватному концерті, а у вісім років дав свій перший публічний виступ, після чого багато гастролював Чехією, Моравією та Австрією.

Поворотним моментом у його ранній долі стала зустріч із Мо́рицем Мільднером, який, вражений талантом юного скрипаля, безкоштовно взяв його до свого класу. У 1843–1846 роках Лауб навчався в Празькій консерваторії. Після подій Празького повстання 1848 року він був змушений залишити Чехію й оселитися у Відні, де виступав як соліст і вивчав теорію музики та контрапункт у Симона Зехтера. Цей період значно розширив його музичний світогляд і сприяв формуванню його виконавського стилю.

У 1853–1855 роках Лауб керував капелою у Веймарі, де тісно спілкувався з Ференцом Лістом і Бедржихом Сметаною. Ліст високо цінував майстерність Лауба, що мало великий вплив на його творче мислення. Саме у Веймарі Лауб одружився зі співачкою Анною Марш. З 1856 року музикант працював у Берлінській консерваторії та Новій академії музики, активно виступав як камерний виконавець і соліст, здобуваючи широку європейську славу.

З 1859 року Лауб почав інтенсивно гастролювати, виступаючи у всіх великих містах Європи. Його гастролі в Росії в 1859 та 1865 роках викликали справжній фурор, а в середині 1860-х років він активно долучався до музичного життя Чехії і став помітним діячем мистецького об’єднання «Умелецка беседа». У 1866 році Лауб знову приїхав до Росії, де мав величезний успіх, а згодом підписав контракт з Московським відділенням Русського музичного товариства.

Восени того ж року Лауб став професором новоствореної Московської консерваторії за запрошенням Миколи Рубінштейна. Він викладав гру на скрипці та оркестр, виховавши таких учнів, як Іван Котек, Станіслав Барцевич, Вільгельм Віллуан, Єлизавета Вонсовська та Сергій Танеєв. Крім того, він очолював Московський квартет РМО, який мав високий авторитет у музичних колах.

У 1874 році здоров’я Лауба різко погіршилося, і він поїхав на лікування до Карлових Вар, проте без помітного покращення. Після цього він переїхав до Південного Тіролю, де 18 березня 1875 року помер у Грисі, нині частині міста Больцано. Поховали музиканта в Празі. Його смерть на 43-му році життя глибоко вразила сучасників, серед яких Петро Чайковський, що присвятив пам’яті Лауба свій Третій квартет.

Фердинанд Лауб залишив значний слід у музичній культурі Європи XIX століття. Його гра відзначалася технічною довершеністю та глибокою виразністю, про що писали Александр Сєров, Володимир Одоєвський, Петро Чайковський і Станіслав Хеллер. Він мав репутацію одного з найкращих інтерпретаторів класичного скрипкового репертуару, виконуючи твори Бетховена, Мендельсона, Шпора, Вьотана, Баха, Брамса, Тартіні та Паганіні. Як композитор Лауб створив концерт для скрипки з оркестром, камерні твори, п’єси для скрипки соло й ансамблю, вокальні композиції на чеські народні тексти, а також здійснив низку скрипкових транскрипцій. Його мистецька спадщина зберігає вагоме значення для скрипкового виконавства й музичної педагогіки.

Connections

This figure has 4 connections in the art history graph.