Флоріан Ґассман

Флоріан Леопольд Ґассман — австрійський композитор і диригент чеського походження, котрий працював на межі бароко і класицизму. Народився 3 травня 1729 року в Брюксі (тепер Мост, Чехія) і помер 21 січня 1774 року (або 20 січня) у Відні. Ґассман зробив суттєвий внесок у музичне життя Відня: 1763 року став придворним балетним композитором, 1764 — камерним композитором, у 1772 — капельмейстером. У 1771 році заснував Tonkünstler-Societät — перше товариство у Відні, яке організовувало публічні концерти та опікувалося вдовами і сиротами музикантів. У творчому доробку — близько 23 опери, численні оркестрові й камерні твори, духовна музика. Один із його учнів — Антоніо Сальєрі.

Походив з богемської родини золотаря та був імовірно першим музично навченим у місцевого хормейстера Йоганна Воборшила. В юності створив тісний зв’язок з італійським театром: з 1757 до 1762 року щороку писав оперу для карнавального сезону у Венеції та був призначений хормейстером у жіночій консерваторії. Багато його опер були поставлені на лібрето Карло Ґольдоні, що сприяло його ранньому визнанню в Італії.

У 1766 році Ґассман зустрів молодого Антоніо Сальєрі у Венеції та запросив його до Відня, використовуючи «Gradus ad Parnassum» Фукса як головний підручник у навчанні. Після смерті композитора Сальєрі став придворним камерним композитором, а посаду капельмейстера по ньому обійняв Джузеппе Бонно.

Подорожуючи Італією 1770 року, Ґассман зазнав важкої каретної аварії, наслідки якої призвели до його ранньої смерті. Попри це, його авторитет залишався високим: його доньки Анна (Фукс) і Тереза (Розенбаум) стали відомими співачками, а молодша особливо уславилася як інтерпретаторка творів Моцарта.

Композитор підтримував дружні стосунки з культурними діячами свого часу. Чарльз Берні відзначав доступність і доброзичливість Ґассмана під час свого візиту до імператорського двору, високо оцінивши його камерні твори. Серед його протеже був також Йоганн Баптіст Вангал.

До найвагоміших камерних здобутків Ґассмана належать 37 струнних квартетів, 8 струнних квінтетів та 6 тріо для флейти, скрипки та альта, чимало з яких створені для музичних занять європейських монархів.

Connections

This figure has 2 connections in the art history graph.