Франц Зюсмайр

Франц Ксавер Зюсмайр — австрійський композитор і диригент, народився 1766 року у Шваненштадті (Верхня Австрія) і помер 17 вересня 1803 року у Відні. Він найвідоміший тим, що завершив «Реквієм» К.626 після смерті Вольфганга Амадея Моцарта, а також творив популярні опери й духовну музику для віденських театрів кінця XVIII століття.

З ранніх років він здобув музичні знання від батька Франца Карла Зюсмайра, а пізніше навчався в абатстві Кремсмюнстер під керівництвом Георга фон Пастервіца, де писав симфонії, кантати та церковну музику, що виконувалися в монастирському театрі. Замолоду Зюсмайр був головним півчим у провінційній австрійській церкві, а 1787 року переїхав до Відня, ставши учнем Антоніо Сальєрі.

У Відні він зблизився з Моцартом настільки, що певний час жив у його домі як член сім’ї. У 1791 році Зюсмайр супроводжував композитора до Праги, де на прохання Моцарта написав секко-речитативи до опери «Милосердя Тіта» та допомагав як копіїст під час роботи над «Милосердям Тіта» і «Чарівною флейтою». Він також створив другу частину Концерту для валторни Моцарта та обговорював із композитором хід роботи над «Реквіємом». Після смерті Моцарта, на прохання Констанци, саме Зюсмайр завершив цей твір, що згодом викликало тривалу полеміку щодо обсягу та характеру його внеску.

З 1792 року він працював заступником капельмейстера Бургтеатру, а в 1794–1803 роках — капельмейстером театру при Кернтнерторі. Його опери ставили також у театрах Емануеля Шиканедера. Серед численних творів особливий успіх мали комічні опери, зокрема «Турок в Італії» та «Сулейман II, або Три султанші», на тему з якої Бетховен створив свої варіації WoO 76.

Окрім опер, Зюсмайр писав балети, симфонічну, камерну та вокальну музику. Після його смерті балет «Горіх Беневенто» був уперше поставлений у театрі Ла Скала 1812 року, надихнувши Нікколо Паганіні на створення знаменитих «Відьом» — варіацій на тему з цього балету. До його вагомих творів також належать два німецькі реквієми, Меса solemnis у ре мажор, а також незавершений Кларнетовий концерт, імовірно написаний для Антона Штадлера та згодом реконструйований сучасними музикознавцями.

Попри славу за життя, пізніша критика визначала його стиль як приємний, співучий, але поверховий, хоча популярність його музики серед слухачів тривалий час залишалася значною. У XXI столітті інтерес до творчості Зюсмайра пожвавився завдяки новим постановкам його опер, записам менше відомих творів та відновленню окремих його композицій.

Connections

This figure has 2 connections in the art history graph.