Фридрих Хегар

Фридрих Хегар (11 жовтня 1841, Базель — 2 червня 1927, Цюрих) — швейцарський скрипаль, диригент і композитор, брат Еміля Хегара.

Здобув освіту в Лейпцизькій консерваторії, яку закінчив 1860 року. Серед його викладачів були Моріц Гауптман, Фердинанд Давид, Ернст Фрідріх Едуард Ріхтер і Юліус Ріц.

Працював диригентом у Варшаві як асистент Беньяміна Більзе, а згодом у Гебвіллері — як помічник Юліуса Штокгаузена. З 1863 року оселився в Цюриху, де очолив музичний колектив, що 1868 року був перетворений на Оркестр Тонгалле; до 1906 року Хегар залишався його керівником. Він також заснував Цюрихський мішаний хор.

Хегар був одним із засновників Цюрихської консерваторії (1875) і викладав у ній до 1914 року. У 1900 році він керував проведенням першого Швейцарського музичного фестивалю.

Як композитор він створив ораторію «Манасія», концерти для скрипки та віолончелі, струнний квартет, а також вокальні й хорові твори. Значне місце в його діяльності посідало виконання музики Йоганнеса Брамса, з яким Хегар товаришував; Брамс навіть став хрещеним батьком його сина, віолончеліста Йоганнеса Хегара.

12 вересня 1868 року Оркестр Тонгалле під орудою Хегара вперше виконав п’яту частину «Німецького реквієму», дописану Брамсом до вже виконуваного твору. Під час почесної відставки Хегара з оркестру 1906 року серед пам’ятних дарів була авторська рукописна партитура Четвертої симфонії Брамса, яку Хегар зі своїм оркестром успішно виконав 1887 року; після смерті Хегара партитуру успадкувала Центральна бібліотека Цюриха.

Connections

This figure has 5 connections in the art history graph.