Фрідріх Кіль

Фрідріх Кіль — німецький композитор, який розпочав свій шлях як талановитий самоучка. Він почав грати на фортепіано у шестирічному віці, а створювати музику — у тринадцять. Після переїзду родини до Шварценау у 1835 році його талант помітив граф Сайн-Вітгенштейн-Берлебург. Кіль виступав у графській капелі, згодом навчався у Кобурзі у Каспара Куммера, а у 1840—1842 роках очолював капелу. Пізніше він удосконалював майстерність під керівництвом Людвіга Шпора, а згодом навчався в Берліні у Зігфріда Дена та Флодоарда Геєра. Його перший зрілий твір був опублікований у 1852 році з присвятою Ференцу Лісту.

Творчий спадок композитора включає реквієм, ораторію «Христос», «Те Deum», фортепіанний концерт, камерні твори та численні пісні. Стиль Кіля балансував між консервативними традиціями Шумана і Мендельсона та новаторством Ліста. Попри поміркованість, його творчість підтримував Ганс фон Бюлов. Окрім музики, Кіль захоплювався альпінізмом і навіть у 60-річному віці підкорював вершини масиву Монте-Роза.

З 1866 року Фрідріх Кіль викладав у Консерваторії Штерна, де отримав звання професора, а в 1870 році перейшов до Берлінської вищої школи музики. Він виховав плеяду відомих музикантів, серед яких Ігнацій Падеревський, Моріц Мошковський, Антон Аверкамп та Бернхард Ставенхаген.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.