Фрідріх Цахау

Фрідріх Вільгельм Цахау — німецький композитор, органіст і клавішно-вокальний музикант доби бароко, який зробив значний внесок у педагогіку музики через підготовку Георга Фрідріха Генделя. Він навчався у міських музикантів Лейпцига, згодом працював органістом у Марієнкірхе Галле і очолював хорово-інструментальну капелу; його кантати та клавірні твори поєднують південно-німецьку й північно-німецьку традиції і виступають важливим мостом між музикою кінця XVII століття та вокальною музикою початку XVIII століття.

Народжений у Лейпцигу в родині міського музиканта Генріха Цахау, він здобув перші музичні навички в Alta capella, а після переїзду до Айленбурга удосконалював майстерність під керівництвом Йоганна Шелле. У 1684 році Цахау став кантором і органістом Маркткірхе у Галле, змінивши Самуеля Ебарта, і саме тут здобув особливу славу як автор драматичних кантат, що вирізнялися складністю та розлогістю, через що нерідко викликали критику пієтистів.

Він зазнав впливу Йоганна Тейле та поезії Ердмана Ноймейстера, а серед його учнів, окрім Генделя, були Готфрід Кірхгоф, Йоганн Філіпп Крiгер і Йоганн Ґоттгiльф Ціґлер. Цахау навчав Генделя грі на скрипці, органі, клавесині, гобої та контрапункту настільки успішно, що вже у сімнадцятирічному віці майбутній композитор посів посаду органіста в Галле. Після смерті Цахау Гендель підтримував його родину, а пізніше використовував окремі твори в своїй музиці, включно з кантатою «Herr, wenn ich nur dich habe», що стала одним із джерел натхнення для інструментальних рішень у «Saul» та «Esther».

До спадщини Цахау належать меса «Missa super chorale Christ lag in Todesbanden», близько двох десятків кантат, численні прелюдії, токати, фуги, органні хорали та тріо-сонати. Його музика дійшла до наступних поколінь, зокрема через ноти, що у 1713 році були передані Йоганну Себастьяну Баху, і залишила помітний слід у розвитку німецької барокової традиції.

Connections

This figure has 2 connections in the art history graph.