Федір Лузанов

Федір Петрович Лузанов — видатний радянський віолончеліст і педагог, Народний артист РРФСР та професор. Народився в Ростові-на-Дону, але ще в дитинстві переїхав до Москви. Музичну освіту здобував у престижній «Особливій дитячій групі» при Московській консерваторії (майбутня ЦМШ) разом із такими музикантами, як Леонід Коган та Борис Гольдштейн. У 1943 році закінчив Московську консерваторію по класу С. М. Козолупова.

Виконавська майстерність Лузанова отримала високе визнання на міжнародному рівні. У 1945 році він став лауреатом Всесоюзного конкурсу, а у 1947 році на міжнародному конкурсі в Празі розділив перше місце з легендарними виконавцями — Леонідом Коганом, Мстиславом Ростроповичем та іншими, оскільки журі не змогло обрати єдиного переможця серед настільки талановитих музикантів.

Значну частину творчого життя музикант присвятив оркестровій грі. З 1943 року він працював у Великому театрі, де згодом став концертмейстером групи віолончелей. Його звук вирізнявся особливою співочістю та «нескінченною кантиленою», що збагачувало звучання всієї групи. У 1970 році на запрошення диригента Євгена Свєтланова перейшов на посаду концертмейстером групи віолончелей Державного академічного симфонічного оркестру СРСР.

Окрім роботи в оркестрі, Федір Лузанов активно виступав як соліст, зокрема був солістом Московської філармонії, грав у складі ансамблів та здійснив багато студійних записів. Також він займався педагогічною діяльністю: з 1952 року викладав у Музично-педагогічному інституті імені Гнєсіних, де отримав звання професора.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.