Дженнаро Манна

Дженнаро Манна — італійський композитор і педагог XVIII століття з Неаполя, представник неаполітанської школи. Народився 12 грудня 1715 року в родині Джузеппе Марії Манни та Катерини Фео, сестри композитора Франческо Фео, помер 28 грудня 1779 року в Неаполі. Навчався в консерваторії Sant’Onofrio a Porta Capuana під керівництвом дядька Франческо Фео. Його дебютом стала опера Tito Manlio, поставлена 21 січня 1742 року в Римі, після успіху якої він отримав замовлення на оперу Siroe re di Persia для венеційського карнавалу 1743 року.

Після повернення до Неаполя Манна створив у співпраці з Ніколою Боніфаціо Логрошино святкову серенату Festa teatrale per la nascita dell'Infante, яка так і не була поставлена. У 1744 році став maestro di cappella Сенату Неаполя, змінивши Доменіко Сарро. У січні 1745 року успішно дебютував у театрі Сан-Карло з оперою Achille in Sciro. У 1755 році, після смерті Франческо Дуранте, був призначений примо-маестро консерваторії Santa Maria di Loreto, де йому асистував секондо-маестро П’єтро Антоніо Галло; серед його учнів був Джузеппе Джордані.

Між 1760 і 1761 роками композитор створив останні театральні твори — серенату Enea in Cuma та оперу серіа Temistocle. У 1761 році він послідовно обійняв посади капельмейстера в церкві Сантіссіма Аннунціата Маджоре та в Неаполітанському соборі. У наступні десятиліття зосередився на духовній музиці, створивши понад 150 сакральних творів, серед яких ораторії та численні мотети. Його творча спадщина включає 16 опер, кантати, духовні композиції та драматичні твори.

Манна був відомий тим, що присвятив себе виключно опері-серіа, уникаючи опери-буффа, на відміну від деяких своїх сучасників. У його стилі поєднувалися риси галантності та передкласичної ясності, що робить його важливою фігурою перехідного періоду від бароко до класицизму. У музичному середовищі його родини також вирізнялися брат Джачінто Манна та кузен Кристофоро Манна, які здобули визнання як музиканти.

Connections

This figure has 3 connections in the art history graph.