Гертруда Мара

Гертруда Елізабет Мара, уроджена Шмелінг, народилася 23 серпня 1749 року в Касселі в сім’ї бідного музиканта та стала восьмою дитиною в родині. Рано осиротіла, а внаслідок падіння в дитинстві залишилася викривленою та слабкою здоров’ям на все життя. Попри це, батько навчив її гри на скрипці, і вже з ранніх років вона заробляла виступами на ярмарках. Допомога друзів родини дала їй змогу отримати першу систематичну музичну освіту в Амстердамі та Антверпені.

Ще будучи дитиною, Мара виступала як скрипачка у Відні, Амстердамі та Лондоні. У 1759 році вона певний час навчалася співу в Англії у П’єтро Доменіко Парадизі, після чого продовжила музичну підготовку в Ірландії та Нідерландах. Вирішальний етап її становлення пройшов у Лейпцигу, де впродовж шести років (1765–1771) вона навчалася у Йоганна Адама Гіллера вокалу, гри на фортепіано, письма та танців.

У 1767 році відбувся її оперний дебют у Дрездені, а з 1771 по 1779 рік вона була солісткою Королівської берлінської опери. Її драматичний голос із широким діапазоном викликав захоплення сучасників, серед яких був і Йоганн Вольфганг Ґете. Почувши її виконання ораторії Й. А. Гассе «Свята Олена на Голгофі», він присвятив співачці вірші.

У 1773 році Мара вийшла заміж за віолончеліста Мара, однак шлюб виявився нещасливим. Через конфлікт із Фрідріхом II у 1780 році її кар’єра в Прусії завершилася. Після виступів у містах Німеччини та Австрії вона 1782 року прибула до Парижа, де стала однією з найяскравіших зірок «Духовних концертів» і суперничала з відомою співачкою Луїзою Тоді. З 1784 року вона успішно виступала в Лондоні, час від часу повертаючись до Парижа та Італії.

У 1799 році Мара розлучилася зі своїм марнотратним чоловіком. У 1802 році переїхала з Лондона до Франції, а згодом до Німеччини. У 1805 році оселилася в Російській імперії, у Москві, де придбала дачу і викладала вокал. Проте під час московської пожежі 1812 року вона втратила все своє майно й була змушена в похилому віці знову подорожувати та виступати, хоча її спів тоді вже викликав лише подив і співчуття сучасників.

У 1819 році Мара ненадовго відвідала Англію, але невдовзі остаточно оселилася в Ревелі, де працювала викладачкою музики. В останні роки життя вона жила в злиднях і померла 20 січня 1833 року, похована на кладовищі Коплі. Її життєпис був описаний багатьма авторами: Г. Г. Гросгеймом, І. Ф. Рохліцом, Оскаром фон Різеманом, а також став основою біографічного нарису А. Нігглі.

Connections

This figure has 2 connections in the art history graph.