Джироламо Дірута

Джироламо Дірута

15541610
Born: ДерутаDied: Губбіо
IT
baroque renaissance

Джироламо Дірута — італійський композитор, органіст і теоретик музики епохи пізнього Відродження, представник венеціанської школи. Він прославився трактатом Il Transilvano, присвяченим методиці гри на клавішних інструментах, зокрема на органі. У його творчості переважають інструментальні твори — токати та ричеркари, і він зробив значний внесок у розвиток техніки гри на органі та клавесині.

Справжнє ім’я музиканта — Джироламо Манчині, а народився він у Деруті, хоча у своїх творах часто називав себе перуджанцем. Він був учнем Джозеффо Царліно, Клаудіо Меруло та, ймовірно, Костанцо Порти, з якими познайомився після переїзду до Венеції близько 1578 року; Меруло згадував його як одного зі своїх найкращих учнів. Дірута працював органістом у соборах Венеції, у Кіоджі та двічі — у Губбіо, де служив між 1580–1585 та 1604–1610 роками.

До появи Il Transilvano Дірута вже мав досвід чернечого життя: у 1574 році він був монахом-францисканцем у Корреджо, де, ймовірно, вчився у фра Баттісти Капуані. Він брав участь у конкурсі на посаду органіста в Базиліці святого Антонія в Падуї, але не здобув місце. У 1593 році він працював органістом у кафедральному соборі Кіоджі й присвятив першу частину трактату Сигізмунду Баторію, князю Трансильванії; другу ж частину (1609–1610) — Леонорі Орсіні Сфорца.

Його трактат є одним з перших творів, у яких систематично розмежовано техніку органної гри та гру на інших клавішних інструментах. У ньому обговорюються постава музиканта, робота рук, техніка аплікатури, різновиди контрапункту та практичні питання виконання токат, фантазій і церковних жанрів. Чимало власних творів Дірута включив до трактату як дидактичні зразки, серед яких — одні з найраніших прикладів етюдів. Він також використав композиції Джованні та Андреа Ґабріелі, Лузаско Лузаскі, Адріано Банк'єрі та інших сучасників.

У 1613 році Дірута отримав титул magister musices від Генерального капітулу францисканських монастирів. Відомо, що його племінник Агостіно Дірута був його учнем і також став композитором. Останні роки життя музикант, імовірно, провів в Умбрії; за деякими джерелами, помер у Деруті близько 1624–1625 років.

Connections

This figure has 3 connections in the art history graph.