Джузеппе Апріле

Джузеппе Апріле (1732—1813) був італійським співаком і вокальним педагогом, якого вважають одним із найяскравіших представників класичного стилю бельканто XVIII століття. Його виконавська манера вирізнялась емоційністю, виразною кантиленою, витонченою технікою та майстерним використанням колоратурних прикрас, що зробило його помітною фігурою у вокальній культурі свого часу. Він походив з Мартіна-Франки та був одним із найвідоміших співаків-кастратів свого періоду, а в музичних колах його знали під іменами Широло, Широлетто та Широліно, які походили від імені його вчителя співу Грегоріо Широлі.

У 1791 році Апріле опублікував свій знаменитий посібник «Італійська школа співу. З додатком 36 прикладів сольфеджіо», який став важливим теоретико-практичним джерелом для вокалістів. У книзі викладено основні правила співу та запропоновано численні вправи для розвитку голосу, зокрема гами, інтервали, арпеджіо та трелі, а також сольфеджіо й вокалізи для тенора або сопрано. Праця Апріле мала значний вплив на становлення вокальної педагогіки та поширення техніки бельканто.

Окрім співочої діяльності, Апріле присвятив себе композиції, створивши велику кількість творів, переважно дуетів і сольфеджіо. Як педагог він виховав низку талановитих учнів, серед яких особливо вирізняються всесвітньо відомий композитор Доменіко Чимароза та ірландський тенор Майкл Келлі. Його внесок у розвиток вокального мистецтва залишив тривалий слід у європейській музичній культурі.

Перші музичні знання Апріле отримав від свого батька Фортунато, а у дев'ятнадцять років переїхав до Неаполя, де навчався у Грегоріо Широлі. Уже наступного року він уперше виступив публічно в опері свого вчителя «Barone deluso», поставленій у Римі. У 1752–1756 роках служив у неаполітанській королівській капелі, виступав у Турині та знову в Римі, а згодом виконував партії в операх Балдассаре Галуппі, зокрема в прем’єрних постановках «L’eroe cinese» та «Ricimero re de’ goti» у Неаполі.

Після 1759 року Апріле здійснив тривалу подорож до Венеції, Мадрида та Штутгарта, де з 1762 по 1769 рік був першим співаком при дворі та виконував головні партії в операх Нікколо Йоммеллі, отримавши оклад, рівний композиторському. Попри успіх, у 1769 році він залишив службу через надмірне навантаження та повернувся до Італії. У Неаполі продовжив виступати в операх Йоммеллі й у 1783 році змінив Каффареллі на посаді першого сопрано королівської капели, а в 1798 році завершив сценічну кар’єру.

Апріле здобув високу оцінку сучасників: Чарльз Берні відзначав його майстерність, почувши спів артиста у 1770 році в Неаполі, а Вольфганг Амадей Моцарт, який слухав його в Мілані й Болоньї, називав голос Апріле неперевершеним і надзвичайно красивим. Ця репутація зміцнила його статус одного з найвидатніших співаків-кастратів XVIII століття.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.