Джузеппе Джордані

Джузеппе Джордані, відомий також під прізвиськом Джорданелло, народився 19 грудня 1751 року в Неаполі. Він походив із родини Доменіко Джордані та Анни Марії Тозато. Майбутній композитор здобув високу музичну освіту в консерваторії Санта-Марія-ді-Лорето, де навчався під керівництвом відомих педагогів Дженнаро Манни, Феделе Фенаролі, Антоніо Саккіні та П’єтро Антоніо Галло. У деяких джерелах також зазначається його навчання під керівництвом Доменіко Чимарози та Нікколо Антоніо Цінгареллі. Уже в молодому віці його талант був помічений у Неаполі, одному з найважливіших музичних центрів Італії того часу.

У 1774 році Джордані отримав посаду помічника капельмейстера в капелі скарбниці святого Яннуарія при неаполітанському кафедральному соборі. Паралельно він почав займатися приватним викладанням музики, розвиваючи репутацію здібного педагога. 25 травня 1779 року композитор одружився з відомою співачкою Емануелею Космі, яку називали Пізитанелла. Саме в цей період розпочалася його активна творча діяльність у сфері опери.

Його дебют як оперного композитора відбувся восени 1779 року на сцені театру Паллакорда у Флоренції постановкою опери-серіа «Еппоніна». Того ж року в Модені була показана опера «Деметріо» за лібрето П’єтро Метастазіо. Обидві прем’єри мали великий успіх і відкрили Джордані шлях до широкого визнання. У 1780 році він став членом філармонічних академій Модени та Парми, що зміцнило його авторитет у музичних колах.

Повернувшись до Неаполя, композитор швидко здобув популярність як автор комічних опер і балетів. Він активно гастролював містами Північної Італії, серед яких були Мантуя, Бергамо, Болонья, Венеція, Генуя, Флоренція, Модена та Трієст. 1787 року значного резонансу набула його сакральна драма «Руйнування Єрусалима», поставлена в театрі Сан-Карло, що зміцнило його статус одного з найуспішніших композиторів свого часу.

Наступні роки принесли нові сценічні успіхи. Опера «Гай Гостилій», поставлена 12 травня 1788 року на відкритті муніципального театру в Фаенці, була тепло прийнята публікою. 14 лютого 1789 року на сцені Ла Скала в Мілані відбулася прем’єра опери «Поразка Дарія», яка також отримала високу оцінку критиків. У тому ж році Джордані прийняв посаду органіста й капельмейстера собору в місті Фермо, де присвятив себе переважно церковній музиці. У деяких джерелах зазначається, що статус маестро ді капелла він остаточно здобув у 1791 році.

Останньою сценічною роботою композитора стала опера «Інес де Кастро», написана на лібрето Карло Гоцці й поставлена у Венеції в театрі Феніче під час карнавалу 1793 року. Після цього він зосередився на сакральній творчості, що відповідало його службовим обов’язкам і духовним інтересам наприкінці життя.

У музикознавстві тривалий час побутувала думка, що популярна арія «Caro mio ben» належить Джузеппе Джордані. Однак сучасні дослідження схиляються до того, що її автором, імовірно, був Томмазо Джордані або його батько, Джузеппе Джордані-старший, що зняло давню атрибуційну плутанину.

Джузеппе Джордані помер 4 січня 1798 року в Фермо. Його творча спадщина включає 32 опери, як комічні, так і серйозні, а також численну церковну музику. Він залишив помітний слід в італійській музичній культурі другої половини XVIII століття, поєднуючи традиції неаполітанської школи з власним мелодичним стилем.

Connections

This figure has 3 connections in the art history graph.