Джузеппе Ніколіні

Джузеппе Ніколіні — італійський композитор з Пьяченци, представник пізньої неаполітанської оперної школи та класичної традиції. Народився 29 січня 1762 року в місті Пьяченца (тоді — герцогство Парма, Пьяченца й Гуасталла). Отримав перші музичні знання від батька, Омобоно Карлетті Ніколіні, клавесиніста придворного театру герцогів Парми, Пьяченци та Гуасталли, органіста церкви Святого Павла та капельмейстера церкви Святого Петра. Займався вокалом у Філіппо Мачедоні, а в 1780 році за підтримки герцога Джан-Джироламо Сфорца-Фольяні вступив до неаполітанської консерваторії Сант-Онофріо-а-Порта-Капуана, де навчався у Феделе Фенаролі, Джакомо Інсангвіні та Доменіко Чімарози.

У 1781 році створив свою першу відому працю — ораторію «Данііл у рові зі львами». Після завершення навчання у 1784 році став органістом церкви Святого Павла в Пьяченці. У 1793 році дебютував як автор опери, а за подальші роки створив значну кількість сценічних творів, серед яких вирізняються «Траян у Дакії» (1807, Рим) і опера-серіа «Вакханалії в Римі» (1801, Ла Скала, Мілан). До 1820 року його опери мали великий успіх в Італії та за кордоном, однак після 1831 року їх популярність почала згасати.

У 1819 році Ніколіні став капельмейстером кафедрального собору в рідній Пьяченці та зосередився на створенні духовної й інструментальної музики. Його творча спадщина охоплює більш як півсотні опер, сім ораторій, тринадцять кантат, два реквієми, численні симфонічні та вокально-духовні композиції. Він помер у Пьяченці 18 грудня 1842 року. У 1977 році його ім’я було присвоєно консерваторії в Пьяченці, що підкреслює тривалу культурну вагу його внеску. Його творчість увійшла в історію як завершальний етап класичної оперної школи та один з містків до італійської романтичної музики XIX століття.

Connections

This figure has 3 connections in the art history graph.