Джузеппе Верді

Джузеппе Фортуніно Франческо Верді (10 жовтня 1813 — 27 січня 1901) — видатний італійський композитор і політичний діяч, творчість якого вважається кульмінацією розвитку італійської опери XIX століття. Він став символом руху за об'єднання Італії (Рісорджіменто). Верді створив 26 опер, серед яких такі визнані шедеври, як «Аїда», «Отелло», «Фальстаф» та так звана «популярна трилогія» («Ріголетто», «Трубадур», «Травіата»), а також Реквієм і струнний квартет. Його музика відзначається мелодійним багатством, драматичною експресією та глибоким психологізмом.

Народився композитор у селі Ле Ронколе в родині трактирника Карло та прялі Луїджи. Цікаво, що в офіційному реєстрі його записали французькою як «Жозеф Фортунін Франсуа», оскільки регіон тоді належав до наполеонівської імперії. Музичний талант виявився рано: перші уроки йому давав сільський органіст П'єтро Байстроккі, а вже у віці восьми років Джузеппе сам став платним органістом. Зберігся навіть запис майстра, який безкоштовно відремонтував спінет хлопчика, вражений його грою.

Подальшу освіту підтримав меценат Антоніо Барецці. Хоча до Міланської консерваторії Верді не прийняли через вікові обмеження та рівень гри на фортепіано, він брав приватні уроки у Вінченцо Лавіньї, вивчаючи творчість Палестріни, Моцарта та інших класиків. У 1839 році в «Ла Скала» успішно пройшла прем'єра його першої опери «Оберто». Проте початок кар'єри затьмарила страшна трагедія: за короткий час померли його діти Вірджинія та Ічіліо, а згодом і дружина Маргерита.

Перебуваючи у відчаї після провалу комічної опери «Король на годину», Верді хотів покинути музику, але імпресаріо Мереллі вмовив його переглянути лібрето «Набукко». За легендою, рукопис випадково розкрився на словах хору «Va, pensiero», що глибоко вразило композитора. Прем'єра 1842 року стала тріумфальною, а хор полонених євреїв перетворився на неофіційний гімн боротьби італійців проти австрійського панування. Наступний період інтенсивної праці сам Верді називав «роками на галерах», створюючи по одній опері на рік.

Згодом у його житті з'явилася співачка Джузеппіна Стреппоні, яка стала його другою дружиною. У пізній період творчості стиль майстра еволюціонував. Під впливом оперної реформи Ріхарда Вагнера, в його останніх шедеврах «Отелло» та «Фальстаф» зник традиційний поділ на арії та речитативи, поступившись місцем наскрізному музичному розвитку. Це додало творам більшого реалізму та драматичної цілісності.

Джузеппе Верді помер у Мілані в 1901 році після інсульту. Окрім величезної музичної спадщини, він залишив по собі пам'ять як благодійник, заснувавши у Мілані будинок відпочинку для музикантів-пенсіонерів (Casa di Riposo), де його згодом і було поховано. Його смерть стала національною трагедією: величезна процесія проводжала тіло митця під звуки «Va, pensiero», що засвідчило глибоку повагу італійців до свого національного героя.

Connections

This figure has 2 connections in the art history graph.