Григорій Любомирський

Григорій Львович Любомирський — український радянський музикознавець, педагог та композитор. Він народився 13 лютого 1865 року в місті Васильків Київської губернії. Музичну освіту здобував, вступивши у 1882 році до Московської консерваторії, а також навчався у Петербурзькій консерваторії.

Значну частину свого життя Любомирський присвятив педагогічній діяльності. З моменту заснування у 1904 році Музично-драматичної школи М. В. Лисенка він працював там викладачем. Після створення на базі школи у 1918 році Державного музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка він обійняв посаду професора. У 1934 році, після реорганізації інституту, Любомирський продовжив викладати як професор Київської консерваторії імені П. І. Чайковського. Серед його вихованців було багато видатних музикантів, зокрема К. Стеценко, Л. Ревуцький, О. Кошиць, В. Верховинець, Ю. Шапорін та інші.

Творчий доробок композитора включає симфонію, оркестрові твори «Східний танець» та «Елегія», а також низку п'єс для фортепіано. Вагомим є його внесок у музичну теорію: у 1906 році він видав посібник з елементарної теорії музики, а в 1930 році українською мовою вийшла його методична праця «Музичний слух, його виховання та вдосконалення». Помер Григорій Любомирський 14 лютого 1937 року, похований у Києві на Байковому кладовищі.

Connections

This figure has 5 connections in the art history graph.