Генріх Хенкель
Генріх Хенкель був німецьким композитором і музичним педагогом, народженим 16 лютого 1822 року в Фульді. Він походив із музичної родини й був сином міського органіста Міхаеля Хенкеля, який навчався у Йоганна Готфрида Фірлінга. Перші сімнадцять років життя Генріх учився у свого батька, водночас практикуючись у грі на органі в одній із міських церков, що ранньо сформувало його професійну спрямованість.
Після початкової підготовки Хенкель продовжив освіту у Франкфурті-на-Майні, де займався фортепіано під керівництвом Алоїса Шмітта. Згодом він вивчав гармонію, теорію та композицію у Йоганна Антона Андре. Останній став для нього не лише наставником, а й залучив до роботи над придбаним архівом Вольфганга Амадея Моцарта. Через погіршення зору Андре диктував Хенкелю підручник із контрапункту, який ученй видрукував після смерті вчителя, доповнивши його власною передмовою.
Після завершення навчання Хенкель певний час працював у Фульді та Майнінгені, а в 1846–1847 роках удосконалював свою майстерність піаніста в Лейпцигу під керівництвом Юліуса Кнорра. З 1849 року він остаточно оселився у Франкфурті-на-Майні, де активно викладав, писав фортепіанні п'єси та пісні. У 1860 році разом з І. К. Гауфом композитор заснував власну фортепіанну школу, яка стала важливим осередком музичної освіти міста.
Хенкель також заснував співоче товариство, що спершу спеціалізувалося на церковній музиці, але згодом значно розширило свій репертуар. Під його керівництвом у Франкфурті вперше було виконано ораторію Роберта Шумана «Рай і Пері». Творча спадщина композитора охоплює вокальні та інструментальні твори, зокрема низку хорових композицій. Серед них особливе місце займає урочистий Te Deum 1870 року, присвячений кайзеру Вільгельму.
Окрім композиційної діяльності, Хенкель проявив себе як автор музикознавчих праць. Він опублікував біографії своїх учителів Андре та Шмітта, хоча більшість його навчальних посібників, зокрема «Історія музики» та «Методика навчання гри на клавішних інструментах», залишилися в рукописах. У 1890 році Марбурзький університет удостоїв його ступеня доктора honoris causa. Його син, Карл Хенкель, також став відомим педагогом і скрипалем, продовживши музичну традицію родини.
Connections
This figure has 4 connections in the art history graph.