Іварі Ілья

1959
Born: Таллінн
EE RU

Іварі Ілья — відомий радянський та естонський піаніст, концертмейстер і музичний педагог, який з 2017 року обіймає посаду ректора Естонської академії музики та театру. Він народився в Таллінні у музичній родині та здобув ґрунтовну освіту, навчаючись спочатку в Талліннській державній консерваторії в класі Лайне Метс, а згодом у Московській консерваторії імені П. І. Чайковського під керівництвом видатних піаністів Віри Горностаєвої та Сергія Доренського. Ще в студентські роки, у період з 1978 по 1981 рік, він працював концертмейстером у Державному академічному театрі опери та балету Естонської РСР «Естонія».

Педагогічна діяльність музиканта розпочалася у 1986 році в його рідній Талліннській консерваторії, де в 1999 році він отримав звання професора. Окрім викладацької та адміністративної роботи на посаді ректора, Іварі Ілья є президентом Музичної ради Естонії. Його внесок у розвиток мистецтва був високо оцінений державою: у 2001 році він став лауреатом Державної премії Естонії в галузі культури, а у 2008 році був нагороджений Орденом Білої зірки IV ступеня.

Як виконавець Іварі Ілья здобув міжнародне визнання насамперед як видатний концертмейстер. Протягом 15 років він плідно співпрацював з Іриною Архиповою, з якою створив масштабний цикл «Антологія російського романсу». Також піаніст виступав із такими зірками оперної сцени, як Дмитро Хворостовський, Марія Гулегіна, Олена Заремба та Альбіна Шагімуратова. Разом із ними він підкорював найпрестижніші сцени світу, включаючи Ла Скала, Карнегі-хол, Кеннеді-центр, Вігмор-хол, Музікферайн у Відні та багато інших концертних майданчиків Європи, Азії та Америки.

Поряд із концертмейстерською діяльністю, музикант активно виступає як сольний піаніст. Його репертуар охоплює твори Фридерика Шопена, Йоганнеса Брамса, Роберта Шумана, Вольфганга Амадея Моцарта, Сергія Прокоф'єва та Бенджаміна Бріттена. Виконавська майстерність Іварі Ільї була відзначена нагородами на численних конкурсах, зокрема дипломом за художні заслуги на Міжнародному конкурсі піаністів імені Шопена у Варшаві (1985) та спеціальним призом на конкурсі імені Жозе Віанни да Мотта в Лісабоні (1987).

Connections

This figure has 2 connections in the art history graph.