Йоганн Гайніхен

Йоганн Давид Гайніхен — німецький композитор та музичний теоретик епохи пізнього бароко, який працював капельмейстером при дворі в Дрездені. Спочатку вивчав право, згодом присвятив себе музиці, навчався в Італії та створив значні праці з жанру генерал-басу й гармонії. Серед його творів — меси, мотети, опери і відомі «Дрезденські концерти».

Майбутній композитор народився 17 квітня 1683 року поблизу Вайсенфельса в родині пастора, отримав ґрунтовну музичну освіту в Лейпцизькій школі Святого Фоми під керівництвом Йоганна Шелле та Йоганна Кунау. Певний час служив регентом у Пегау та був сільським пастором, а 1702 року почав вивчати юриспруденцію в Лейпцизькому університеті й до 1709 року практикував як адвокат у Вайсенфельсі, паралельно продовжуючи створювати музику й писати опери.

У 1710 році Гайніхен опублікував свій перший трактат з гармонії та вирушив до Італії, де протягом семи років удосконалював майстерність у Римі, Неаполі та особливо у Венеції. Там із великим успіхом були поставлені його опери, зокрема «Mario» і «Le passioni per troppo amore». Саме у Венеції він познайомився з принцом Фрідріхом Августом, завдяки чому здобув посаду придворного капельмейстера Дрездена. Він також певний час працював при дворі князя Леопольда Ангальт-Кетенського, ставши колегою Йоганна Себастьяна Баха.

Після офіційної католізації дрезденського двору в 1717 році Гайніхен створив численні католицькі літургійні твори, серед яких меси, реквієми, магніфікати, мотети, антифони, гімни та літалії, а також продовжував писати світську музику, опери, серенади, ораторії та концерти. Його арія «Io vorrei saper d'amore» з опери «Флавій Крісп», що так і не була поставлена, набула популярності в новітній час.

Як теоретик Гайніхен увійшов в історію як один із винахідників квінтового кола, представленого ним у трактаті «Neu erfundene und gründliche Anweisung» (1711), а також автором монументальної праці «Der General-Bass in der Composition» (1728), що поєднувала науковий аналіз гармонії та практичне навчання. Він був наставником видатного скрипаля Йоганна Георга Пізенделя.

У 1721 році він одружився у Вайсенфельсі, а 1723 року народилася його єдина дитина. Останні роки життя композитор тяжко хворів і помер 16 липня 1729 року від сухот. Після смерті його музика надовго була забута, однак із 1990-х років почалося її відродження: були здійснені записи «Дрезденських концертів», «Lamentationes», «Passionsmusik», невиконаної при житті опери «Flavio Crispo» (запис 2018 року), а також двох «пасійних ораторій», виданих у 2021 році.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.