Йоганн Шелле

Йоганн Шелле — німецький композитор епохи бароко і педагог, чиї церковні кантати на німецькі тексти відіграли ключову роль у формуванні лютеранської музичної традиції. Він співав у придворній капелі в Дрездені під керівництвом Генріха Шютца, згодом був кантором у Лейпцізькій школі Святого Фоми і сприяв становленню кантати як автономного жанру в літургії.

Майбутній композитор народився 6 вересня 1648 року в Гайзингу в Саксонії, а ранні музичні здібності виявив у дитячі роки, коли співав у саксонській капелі в Дрездені. За рекомендацією Шютца він продовжив службу співаком у Вольфенбюттелі, а після навчання у хорі хлопчиків школи Святого Фоми вступив до Лейпцизького університету. У 1670 році Шелле став кантором в Айленбурзі, а з 1677 року — кантором і педагогом Лейпцизької школи Святого Фоми, де серед його учнів були Кристоф Граупнер, Райнхард Кайзер, Іоганн Давид Хайніхен і Фрідріх Вільгельм Цахау.

Отримання ним посади кантора в Лейпцигу супроводжувалося конфліктом із міським бургомістром, який виступав проти реформ, запроваджених Шелле. Саме в цей період він замінив латинські зразки італійських майстрів музикою на німецькі тексти та сприяв утвердженню в протестантській літургії не лише євангельських кантат, а й хоральних кантат, що стало одним із його найвагоміших досягнень. У 1689–1690 роках він працював над циклом хоральних кантат разом із лейпцизьким богословом Бенедиктом Карпцовим.

Шелле створив близько 200 творів, проте з них збереглося лише 47, серед яких вирізняється 26-голосна хоральна кантата Lobe den Herrn. За життя було опубліковано лише один твір — Christus ist des Gesetzes Ende (Лейпциг, 1684). Композитор писав майже виключно духовну музику, надаючи перевагу німецьким текстам та розвиваючи жанри, що стали фундаментом лютеранської музичної традиції. Помер Шелле 10 березня 1701 року в Лейпцигу.

Connections

This figure has 5 connections in the art history graph.