Йоганн Керль

Йоганн Каспар Керль був німецьким композитором і видатним органістом XVII століття. Він народився у сім'ї органіста Каспара Керля, що значною мірою визначило його ранній музичний розвиток. Попри брак достовірних відомостей про дитинство, вважається, що перші уроки музики він отримав від свого батька, після чого продовжив навчання у Відні.

Приблизно у 1645–1649 роках Керль перебував у Римі, де навчався у Джакомо Каріссімі та, ймовірно, у Джироламо Фрескобальді. Саме цей період значно вплинув на формування його композиторського стилю. Згодом він здобув широку славу як один з найвидатніших органістів свого часу. Його духовні твори відзначаються шляхетністю стилю та оригінальністю музичної мови; серед них особливу популярність мають мотети, меси, токати, а також прелюдії для органа.

Імовірно, з 1656 по 1674 рік Керль очолював придворну капелу та оперу в Мюнхені. Відомо, що саме його опера «Оронта» стала прем’єрною виставою першого оперного театру в столиці Баварії у 1657 році, що свідчить про вагомий внесок композитора у розвиток німецького музично-театрального мистецтва.

Керль народився 9 квітня 1627 року в Адорфі у Саксонії та протягом життя був відомий також під іншими варіантами імені, зокрема як Kerl, Gherl чи Giovanni Gasparo Cherll. Ранні музичні здібності привернули увагу придворного капельмейстера Джованні Валентіні, під керівництвом якого Керль навчався у Відні. Його кар’єра розпочалася саме там, а згодом продовжилася у Брюсселі, куди він був запрошений як придворний органіст ерцгерцога Леопольда Вільгельма.

Упродовж 1640-х та початку 1650-х років Керль багато подорожував, працюючи між Брюсселем, Римом і Дрезденом, що сприяло формуванню його міжнародного стилю. Він зустрічався з провідними музикантами доби, зокрема, ймовірно, з Йоганном Якобом Фробергером, чий вплив помітний у клавірній музиці Керля.

Період роботи в Мюнхені став визначальним: у 1657 році він одружився з Анною Катариною Егермаєр, у 1664 році був піднесений до дворянського стану, а 1669 року видав свою першу друковану збірку Delectus sacrarum cantionum. Саме в цей час він створював численні опери, камерні та духовні твори, хоча більшість із них згодом була втрачена.

Після залишення мюнхенської посади у 1673 році Керль переїхав до Відня, де став придворним органістом та отримував пенсію від імператора. Він пережив епідемію чуми 1679 року, яку вшанував у циклі Modulatio organica, та турецьку навалу 1683 року, що знайшло відображення у його Missa in fletu solatium. Після смерті першої дружини він одружився вдруге — з Кунігунде Гіларіс.

Керль мав численних учнів, серед яких найбільш знаним є Агостіно Стеффані; ймовірно, певний час у нього міг навчатися і Йоганн Йозеф Фукс. Вплив Керля на наступні покоління композиторів добре задокументований: Георг Фрідріх Гендель часто запозичував теми з його канцон, а Йоганн Себастьян Бах переробив Sanctus з Missa superba у власний твір BWV 241.

Попри значну популярність за життя, велика частина творчого доробку Керля була втрачена, включно з одинадцятьма операми та численними духовними композиціями. Збережені клавірні та органні твори демонструють поєднання італійського концертного стилю та німецького контрапункту, а серед найвідоміших композицій — програмні Battaglia та Capriccio sopra il cucu, а також його остінатні форми: чакона і пасакаля.

Наприкінці 1692 року Керль повернувся до Мюнхена, де невдовзі помер 13 лютого 1693 року, залишивши по собі спадщину, що суттєво вплинула на розвиток німецької барокової музики.

Connections

This figure has 3 connections in the art history graph.