Джуліус Бенедикт

Сер Джуліус Бенедикт

Німецько-британський піаніст, композитор і диригент, народжений у Штутгарті. Походив із заможної єврейської родини та отримав ґрунтовну освіту, зокрема музичну підготовку у Фрідріха Зільхера. У 1820 році навчався у Йоганна Непомука Гуммеля у Веймарі, а з 1821 року — у Дрездені в класі Карла Марії фон Вебера, який визначив його подальший творчий розвиток.
У 1824 році Бенедикт став капельмейстером віденського театру Кернтнертор, а з 1825 року працював у Неаполі, де очолював театри Сан-Карло та Дель-Фондо. Саме там у 1827 році була поставлена його перша опера Ernesto e Giacinta. Згодом активно гастролював як піаніст по Італії, Німеччині та Франції, отримуючи визнання за блискучу техніку й емоційність виконання.
З 1835 року оселився в Лондоні, де його підтримала знаменита співачка Марія Малібран. Він тривалий час працював у італійській та англійській операх, диригував на численних музичних фестивалях у Великій Британії, керував вокальними товариствами, а у 1860 році започаткував публічні понеділкові концерти. Пізніше став капельмейстером театру Ковент-Гарден і у 1876–1880 роках — диригентом Ліверпульського філармонічного товариства.
У 1870 році королева Вікторія надала йому дворянський титул. Протягом життя Бенедикт також активно викладав; серед його учнів — Теодор Дьолер і Фредерік Гаймен Кауен. У Лондоні на Манчестер-сквер, 2 встановлено меморіальну табличку на його честь.

Connections

This figure has 2 connections in the art history graph.