Юліус Кленгель

Юліус Кленгель — німецький віолончеліст, композитор і педагог, представник четвертого покоління відомої музичної династії. Його прадід був органістом, дід — провідним скрипалем оркестру Гевандгауза, а батько — викладачем і автором камерних творів. Родина Кленгелів була настільки музикальною, що, за спогадами сучасників, могла самотужки скласти фортепіанний квінтет.

Навчання грі на віолончелі Юліус розпочав у семирічному віці під керівництвом Еміля Гегара, а теорію музики вивчав у Саломона Ядассона. Вже у п'ятнадцять років він став музикантом оркестру Гевандгауза, де згодом, з 1881 по 1924 рік, обіймав посаду концертмейстера групи віолончелей. Паралельно він був незмінним учасником квартету Гевандгауза та виступав у складі квартету Адольфа Бродського.

Значну частину життя Кленгель присвятив викладанню у Лейпцизькій консерваторії, де став професором у 1899 році. Він прославився як видатний педагог, здатний розкрити індивідуальність кожного студента. Серед його численних учнів були такі зірки віолончельного мистецтва, як Еммануель Фойерман, Григорій П'ятигорський, Гільєрміна Суджа та Вільям Пліт.

Як виконавець Кленгель дотримувався консервативного стилю, прагнучи до технічної досконалості та наукової обґрунтованості інтерпретацій, майже не використовуючи вібрато. Він багато гастролював, зокрема відвідував Санкт-Петербург, де спілкувався з Карлом Давидовим та виступав разом із Леопольдом Ауером.

Творчий доробок Кленгеля охоплює чотири віолончельні концерти, концерт для двох віолончелей, камерні твори та знаменитий «Гімн для 12 віолончелей», написаний на честь Артура Нікіша. Особливу цінність мають його численні етюди, вправи та редакції класичного віолончельного репертуару, які й досі активно використовуються в навчальній та концертній практиці.

Connections

This figure has 5 connections in the art history graph.