Юліус Леонгард

Юліус Еміль Леонгард (нім. Julius Emil Leonhard; 13 червня 1810, Лаубан — 23 червня 1883, Дрезден) — німецький піаніст, музичний педагог і композитор.

Здобув домашню музичну освіту, надалі продовжував навчання як самоучка, переважно керуючись настановами Й. Г. Альбрехтсбергера. Паралельно закінчив Університет у Бреслау.

У 1831 році дебютував як соліст з Оркестром Ґевандгауза. У 1845 році цей самий оркестр уперше виконав його власні твори. У 1842 році фортепіанна соната Леонгарда була відзначена другою премією на конкурсі Північногерманського музичного товариства, журі якого очолював Юліус Шуберт.

У 1852—1859 роках працював професором фортепіано Мюнхенської консерваторії; серед його учнів були Йозеф Райнбергер і Карл Берман-молодший. У 1859—1873 роках був професором фортепіано й композиції в Дрезденській консерваторії.

Як композитор створив ораторію «Іоанн Хреститель» (нім. Johannes der Täufer), три кантати для солістів, хору й оркестру, симфонію мі мінор, фортепіанний квартет і два фортепіанних тріо, дві скрипкові сонати, а також низку фортепіанних творів.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.