Юліус Майєр

Юліус Йозеф Майєр (29 грудня 1821, Фрайбург — 21 листопада 1889, Мюнхен) — німецький музикознавець і музичний педагог.

Спочатку він вивчав право у Фрайбурзі, Гайдельберзі та Карлсруе, а 1846 року здобув диплом юриста. Після цього Майєр вступив на державну службу, працюючи секретарем у міністерстві внутрішніх справ Баденського герцогства.

Попри юридичну кар’єру, його постійно супроводжував інтерес до музики. 1845 року він опублікував невелику збірку хорових перекладень старовинної церковної вокальної музики, видану з присвятою Феліксу Мендельсону; до неї увійшли твори Палестріни, Орландо Лассо, Жоскена Депре та інших авторів.

1849 року Майєр залишив службу і, вже зрілою людиною, поїхав до Лейпцига для вивчення контрапункту під керівництвом Моріца Гауптмана. Однак це навчання тривало менш ніж рік: його кваліфікація була достатньо високою, і вже 1850 року він почав викладати теорію музики та контрапункт у Вищій школі музики в Мюнхені; серед його учнів був, зокрема, Йозеф Райнбергер. На цій посаді Майєр працював сім років.

Починаючи з 1857 року протягом тридцяти років Майєр був хранителем музичного відділу придворної бібліотеки Баварського королівства. Він уклав перший каталог рукописів, що зберігалися у фондах, виданий під назвою «Музичні рукописи Королівської придворної та державної бібліотеки в Мюнхені» (1879).

Як дослідник Майєр займався вивченням творчості Йоганна Себастьяна Баха, а також підготував збірник «Вибрані англійські мадригали».

Connections

This figure has 2 connections in the art history graph.