Юліус Штокхаузен

Юліус Штокхаузен — німецький співак (баритон), хоровий диригент і вокальний педагог. Він народився в Парижі в родині музикантів: його батько Франц був арфістом, а мати Маргарет — співачкою. Завдяки підтримці батьків до 20 років він опанував гру на фортепіано, органі, скрипці та віолончелі. Музичну освіту здобув у Паризькій консерваторії, а в 1848–1849 роках удосконалював майстерність у Мануеля Гарсіа в Лондоні.

Виконавську діяльність розпочав з ораторій та виступів перед королівськими особами, згодом працював у театрах Мангейма та паризькій «Опера-Комік». У 1862–1867 роках працював у Гамбурзі, диригуючи концертами Співочої академії та філармонічного товариства. Пізніше виступав як камерний співак у Штутгарті, де отримав почесне звання каммерзенгера, та очолював Штернове хорове товариство в Берліні.

Штокхаузен увійшов в історію як видатний інтерпретатор німецької та австрійської пісні, зокрема вокальних циклів Франца Шуберта («Прекрасна мірошниця», «Зимовий шлях»). Він тісно співпрацював з Кларою Шуман, Йозефом Йоахімом та Йоганнесом Брамсом. Брамс присвятив співакові свої романси (ор. 33), а Штокхаузен став першим виконавцем багатьох пісень композитора. Також він брав участь у виконанні «Страстей за Матвієм» Баха та «Німецького реквієму» Брамса.

Значну частину життя присвятив педагогічній діяльності. Викладав у консерваторії Гоха у Франкфурті-на-Майні, а в 1879 році заснував там власну школу співу. Серед його учнів були відомі виконавці, такі як Йоганнес Мессарт та Макс Фрідлендер. Юліус Штокхаузен також є автором низки методичних праць з техніки співу.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.