Карл Гольдмарк

Карл Гольдмарк був австрійсько-угорським композитором, скрипалем та музичним педагогом, який народився 18 травня 1830 року в містечку Кестгей на озері Балатон. Він походив із родини кантора, і його дитинство минуло в умовах матеріальних труднощів, особливо після переїзду сім’ї у 1834 році до Дойчкройца в Бургенланді. Попри складні умови, він виявив ранній музичний талант і вже з одинадцяти років навчався грі на скрипці, згодом три роки займався у музичній школі в Шопроні.

У віці чотирнадцяти років Гольдмарк переїхав до Відня, де деякий час навчався у Леопольда Янси. Він прагнув вступити до Віденської консерваторії, однак революція 1848 року та нестача коштів позбавили його цієї можливості. З вісімнадцяти років він почав виступати як скрипаль і згодом протягом багатьох років працював у Карловому театрі у Відні, де продовжив самостійно опановувати композицію та фортепіано. У ці роки він сформувався переважно як самоучка.

Перші суттєві успіхи Гольдмарк здобув у 1860-х роках. У 1858 році він уперше представив власні композиції публіці, а в 1863 році отримав підтримку від міністерства освіти у вигляді стипендії. У цей період він познайомився з Йоганнесом Брамсом, із яким його пов’язала тривала дружба, що, однак, не була позбавлена творчих суперечностей. Разом вони подорожували Італією та відвідали Баден і Клостернойбург. Гольдмарк також товаришував із родиною Йоганна Штрауса (сина) та співпрацював із Густавом Малером, хоча їхні стосунки ускладнились після рішення Гольдмарка як члена комісії надати премію Роберту Фуксу замість Малера.

Справжнє визнання композитор отримав у 1865 році після прем’єри увертюри «Сакунтала», яка стала його першим великим успіхом. Найвідомішим твором Гольдмарка є опера «Цариця Савська», створена в 1871 році та поставлена 10 березня 1875 року у Віденській опері, де вона залишалася в репертуарі понад шістдесят років. Окрім неї, композитор створив низку інших опер, серед яких «Мерлін», «Домик у кузниці», «Военнопленные», «Гетц фон Берлихінген» та «Зимняя сказка».

Гольдмарк був автором численних оркестрових, симфонічних, хорових, камерних та фортепіанних творів. Його Перша симфонія «Сільське весілля» (1877) та Скрипковий концерт ля мінор (1878) стали значними подіями європейського музичного життя кінця XIX століття. На його творчість вплинули Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман та Ріхард Вагнер, з яким Гольдмарк мав нагоду особисто зустрітися у 1860 році.

Окрім композиції, Гольдмарк активно займався педагогічною діяльністю, і серед його учнів був, зокрема, Ян Сібеліус. На межі XIX—XX століть композитор вважався одним із найталановитіших та найпопулярніших митців сучасності. Угорщина відзначила його творчість наданням звання почесного доктора Будапештського університету, і донині він залишається там символом національної музичної культури.

Карл Гольдмарк помер 2 січня 1915 року у Відні і був похований на Старому єврейському цвинтарі міста. Його пам’ять вшановано численними відзнаками: у 1925 році одна з венських площ отримала його ім’я, а в Дойчкройці у 1980 році відкрито музей, присвячений композитору. Його родинні традиції продовжив племінник Рубін Гольдмарк, відомий американський композитор і піаніст.

Connections

This figure has 2 connections in the art history graph.